ПРО МАСОНСТВО

Масонство це давня морально-етична, філософська система, що відкривається в алегоріях та символах з допомогою досвідчених майстрів-масонів. Це соціальна практика будівництва людини та вільного братерства. Масонська система не є догматичною, вона відкриває шляхи для власної інтерпретації світових питань. 

Масонство має чітку структуру –  Орден, який будується на гармонії, ідеях власного шляху пізнання Бога, повазі та дружбі, що скріплюється спільністю прагнень та усвідомленістю єдності, на  масонських традиціях та законах. Орден вважає керується законами країни, в якій існує конкретна масонська організація (ложа). Лояльність до державної влади  країни, де працює ложа, є одним з масонських принципів, але, в той же час, ложі мають власну структуру далеку від державних, економічних, політичних структур. У демократичних країнах ложи є незалежними і суверенними організаціями, які самочинно керують масонством у певній країні. Не існує організації, яка б керувала всім світовим масонством, відносини між ложами країн світу залежать тільки від взаємовизнання. Масонство гуртує людей вільних від забобонів, політичного та економічного тиску, вільних від залежностей та економічної скрути, шо вступають до Ордену за внутрішнім запитом, за відчуттям необхідності об’єднання у боротьбі Світла проти темряви. 

Кандидат (що має добру репутацію) дає обіцянку діяти на підставах загальних моральних принципів людяності, як належить члену цивілізованого суспільства. Масонство передбачає братерську допомогу, роботу на користь суспільства, благодійність. Масонство іноді називають «таємним товариством», але Орден – це езотеричне братерство з таємницями. Масони заявляли про своє прагнення вести пошук істини через самопізнання, в процесі спільних соціальних дій, в якому саме суспільство виступає інструментом пізнання. Масонство «обтісує» людину, що формує братерство-суспільство, за допомогою масонської роботи. Масоном може стати людина в якого віра у  безсмертя душі, свобода та соціальний оптимізм є головними цінностями. Масонство не знаходиться в стані очікування кращого світового устрою, прагнучи формувати майбуття, вважаючи, що світ розвивається на основі прогресу самоорганізованого суспільства. 

Віра в безсмертя душі – базис масонства, кандидат, що прагне бути масоном, підтверджує свою віру у Вищу Сутність та дає клятву на Книгах священного закону, що завжди відкривається під час роботи ложі (Біблія, Коран, Тора або інша книга, що є основою певного віровчення до якого належить кандидат. Якщо члени ложі сповідують різні релігії, то у ложі знаходяться різні священні тексти). Кожен масон перебуваючи у ложі, звертається до Бога, як до Великого Архітектора Всесвіту. Але, кожен масон продовжує сповідувати ті релігійні погляди, з якими він прийшов у ложу. 

Масонство не є догматичною релігією чи заміною релігії, масонська філософія торкається лише питань етики та моральності. Дискусії з міжрелігійних та політичних питань забороняються на працях ложі.

Масонське товариство допомагає брату у самовдосконаленні, у формуванні шляхетних чеснот, спонукаючи вчитися обмежувати свої бажання, стримувати пристрасті. Братерство, як спільність людей без забобонів з причин нації, релігії, кольору шкіри, політичного та соціально-економічного положення. За прикладом масонського братерства повинні будуватися людські відносини. Орден для масонів це служіння людству та братерству, це чітка лицарська ієрархія, що необхідна для цього. Орденський порядок необхідний для невпинного будівництва Храму душі масона та підтримання ритуалів. Масон, це людина, що здатна до самодисципліни, самовиховання. Масони прагнуть побудови порядку, який вони розглядають діалектичним законом самовпорядкування предметного світу (системності – гармонія, злагода, самоорганізації – саморегуляція). 

Масонство прагне до ствердження сенсів та цінностей – ідеї соціальної гармонії та модернізації, Свободи – Рівності – Братерства. Масонство виховує вільну людину, що бере участь у будівництві незалежної України, вільного українського суспільства де буде панувати закон та порядок, нового суспільства, що перетворюється на БРАТЕРСТВО. Цей шлях неможливо пройти без власного переродження, тому масони – будівничі соціального прогресу. Масони будують себе (Храм у своїй душі), братство-масонство (Храм масонської ложи), все світове суспільство (як Храм), з метою зробити світ кращим, прагнучи не затишного чоловічого клубу для дозвілля, а добровільного Орденського служіння великим цілям та ідеям.

Масони вважають, що масонський Орден здатен виступати як інструмент пізнання та творення нової людини. Почуття, розум, серце – три основні пізнавальні здібності людини, які співвідносяться з трьома різними типами пізнання. Масонство розвиває інтуїцію, як інструмент здобуття сенсів, морального переродження, злиття суб’єкта та об’єкта, набуття людиною знань про зовнішній світ всередині себе. Змінюючи себе масон змінює цим навколишній світ. Якість масона – переконаність в пізнанні навколишнього світу, що підштовхує до необхідності самопізнання. Пізнання світу для масона починається у вигляді системи символічних ключів що дають доступ до розуміння законів світобудови. Моральне вдосконалення вимагає моральної чистоти, воно є умовою можливості пізнання, осягнення метафізичних принципів світоустрою. Масони надають філософії центральну роль у вченні Ордену, збори масонів проходять у формі алегоричного ритуалу, вони використовують архітектурний символізм як муляри (тобто займаються філософським будівництвом). Завдання ритуалу та символів – пробудження надчуттєвих здібностей у сприйнятті світу. Масони не нав’язують свого світла, але вони завжди готови поділитися ним з людиною доброї слави, коли вона того забажає.